Ідеальна фінзвітність: виправляємо помилки

Відомий вислів “Не помиляється лише той, хто нічого не робить” набуває для бухгалтерів найбільшої актуальності перед складанням річної фінзвітності. А ключовим моментом у цьому процесі є виправлення бухпомилок, позаяк фінзвітність базується на бухобліку і має бути достовірною. Себто не містити помилок та перекручень, бо лише тоді фінзвітну інформацію вважають правдивою. І хоча фінзвітність складають із року в рік, не буде злишнім¹ знову пройтися головними кроками виправлення бухпомилок. Далі — докладніше про їхню класифікацію, способи та порядок правок.

Класифікація помилок

Почнемо з НП(С)БО 6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”, з назви якого прямо вбачається: цей Нацстандарт визначає доволі ясний бухгалтеру механізм позбавлення від неточностей та інших помилкових негараздів. Зокрема, в його п.п. 4 та 5 вказано, як безболісно позбавитися від помилок, допущених у фінзвітах попередніх (минулих) років. При цьому самого визначення, що вважати такими помилками, у ньому немає. Якщо ж подамося до міжнародних бухоблікових стандартів, то побачимо: згідно з § 5 МСБО 8 “Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки” помилками попередніх періодів вважають пропуски або перекручення у фінзвітності суб’єкта господарювання за один або кілька попередніх періодів. Вони виникають через невикористання або зловживання достовірною інформацією, яка:

• була наявна, коли фінзвітність за ці періоди затвердили до випуску;
• за обґрунтованим очікуванням могла бути отриманою та врахованою в разі складання та подання такої фінзвітності.

А в § 41 МСБО 8 зазначено, що помилки можуть виникати щодо визнання, оцінки, подання або розкриття інформації про елементи фінзвітності.

Віталіна МІРОНЧУК,
консультант з обліку
та оподаткування, м. Рівне