Бюджетне відшкодування: чи варта справа заходу

У консультації ми розповімо, що треба зробити, аби з лялечки від’ємного значення ПДВ випурхнув прегарний метелик — бюджетне відшкодування, а також про всі переваги та ризики такого задуму.

Наші передплатники, які з періоду в період декларують від’ємне значення ПДВ, часто-густо зізнаються, що свідомо не бажають декларувати його до бюджетного відшкодування (далі — БВ). Причому мотивом для такого пасиву стають, найпевніше, суб’єктивний острах та побоювання, аніж об’єктивні обставини. Тож ми поставили собі за мету переконати вас у тому, що це не надто вже й складний та непевний захід. Тим паче, хто не ризикує, той не п’є шампанського — це відомо геть усім.

Яким критеріям має відповідати від’ємний ПДВ, аби можна було заявити до БВ

Насправді обмежень для БВ не вельми й багацько. Усі їх перелічено в п. 200.4 ПКУ. А щоб Сезам відчинився й виникло право на подання заяви до БВ, вистачить, аби:

1) за результатами періоду утворився від’ємний ПДВ (заповнено рядок 19 у декларації з ПДВ);

2) у запасі була достатня сума регліміту — на яку дозволено зареєструвати ПН/РК (п. 200¹.3 ПКУ). Заповнюючи рядок 19 декларації, її фіксують у спеціальній чарунці рядка 19.1, адже БВ можна заявити лише в межах цієї суми. Причому її значення беруть чітко на дату подання ПДВ- декларації.

Регліміт — це вододіл для від’ємного ПДВ, отриманого за результатами поточного періоду. Суму понад нього декларують у рядку 19.1, а котра його не перевищує — в рядку 20. Із рядка 19.1 “мінус” одразу прожогом перестрибне до рядка 21 як ПК майбутнього податкового періоду. Іншого варіанта його використання немає;

Олена КОВАЛЕНКО,
CAP, консультант газети “Все про бухгалтерський облік”