Електронна торгівля ліками: скільки ще страждати аптекарям
(Коментар до постанови КМУ від 22.09.2021 р. № 1002, далі — постанова № 1002)
Тетяна СУШАЛЬСЬКА,
консультант газети
“Все про бухгалтерський облік”
Список використаних нормативно-правових актів:
1. Закон про ліки — Закон України “Про лікарські засоби” від 04.04.96 р. № 123/96-ВР.
2. Закон про споживзахист — Закон України “Про захист прав споживачів” від 12.05.91 р. № 1023-ХІІ.
4. Правила № 103 — Правила продажу товарів на замовлення та поза торговельними або офісними приміщеннями, затверджені наказом Мінекономіки України від 19.04.07 р. № 103.
5. Положення № 13 — Положення про форму і зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене наказом Мінфіну України від 21.01.16 р. № 13.
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА
Лист від 11.01.2014 р. № 196/0/20-14
Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва в межах компетенції розглянула лист, який був надісланий листом народного депутата України, та повідомляє таке.
Нині в чинному законодавстві України немає єдиного спеціального нормативно-правового акта, який би повністю регламентував торгівлю через інтернет-магазин.
При здійсненні торгівлі через інтернет-магазин необхідно, зокрема, керуватися нормами:
- Цивільного, Господарського, Податкового кодексів України;
- Закону України «Про захист прав споживачів»;
- Закону України «Про захист персональних даних»;
- Правил продажу товарів на замовлення та поза торговельними або офісними приміщеннями, затверджених наказом Мінекономіки України від 19.04.2007 р. № 103;
- Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Мінекономіки України від 19.04.2007 р. № 104;
- Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджених наказом Мінекономіки України від 11.07.2003 р. № 185;
- Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 р. № 833, тощо.
Слід зауважити, що відповідно до національного класифікатора ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності», затвердженого наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 р. № 457, група КВЕД 47.9 «Роздрібна торгівля поза магазинами» включає клас КВЕД 47.91 «Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет».
Згідно з Методологічними основами та поясненнями до позицій Класифікації видів економічної діяльності, які затверджені наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 р. № 396, група 47.9 «Роздрібна торгівля поза магазинами» включає роздрібну торгівлю за допомогою компаній поштового замовлення, мережі Інтернет, рознощиків, торгівлю з використанням торговельних автоматів тощо.
Клас 47.91 «Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет» включає роздрібну торгівлю за допомогою компаній поштового замовлення або мережі Інтернет, тобто діяльність із роздрібної торгівлі, коли покупець здійснює свій вибір, засновуючись на рекламних оголошеннях, каталогах, інформації вебсайтів чи будь-якій іншій рекламній продукції, та здійснює замовлення поштою, телефоном або через мережу Інтернет (зазвичай за допомогою спеціальних засобів, розміщених на вебсайті). Товар, який купується, може бути або безпосередньо завантажений з інтернет-сайта, або доставлений покупцеві.
Цей клас включає:
- роздрібну торгівлю будь-якими товарами за допомогою компаній поштового замовлення;
- роздрібну торгівлю будь-якими товарами в мережі Інтернет;
- пряму торгівлю за допомогою телебачення, радіо та за телефоном;
- діяльність з роздрібної торгівлі інтернет-аукціонів.
Також варто звернути увагу, що в статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів», який регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів, зокрема зазначено, що:
- договір — усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами;
- договір, укладений на відстані, — договір, укладений продавцем (виконавцем) із споживачем за допомогою засобів дистанційного зв’язку;
- засоби дистанційного зв’язку — телекомунікаційні мережі, поштовий зв’язок, телебачення, інформаційні мережі, зокрема Інтернет, які можуть використовуватися для укладення договорів на відстані;
- договір, укладений поза торговельними або офісними приміщеннями, — договір, укладений із споживачем особисто в місці, іншому ніж торговельні або офісні приміщення продавця.
Також необхідно додати, що відповідно до пунктів 1.1 та 1.2 Правил продажу товарів на замовлення та поза торговельними або офісними приміщеннями, затверджених наказом Мінекономіки України від 19.04.2007 р. № 103, які визначають відносини між споживачем і суб’єктом господарювання — продавцем товарів на замовлення та поза торговельними або офісними приміщеннями на підставі договору купівлі-продажу, укладеного на відстані чи поза торговельними або офісними приміщеннями, а також регламентують вимоги в дотриманні прав споживачів щодо належної якості, безпеки і належного торговельного обслуговування, встановлено, що дистанційна торгівля — форма продажу товарів поза торговельними або офісними приміщеннями, за якої вибір товару та його замовлення не збігаються в часі з безпосереднім передаванням вибраного товару споживачем.
У зв’язку з цим можна припустити, що продаж через інтернет-магазин може вважатися одночасно як продажем товарів на замовлення, так і дистанційною торгівлею.
Одночасно зазначаємо, що листи Держпідприємництва України не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер.
Заступник Голови
О. ШЕЙКО